Проект "Складання власного родоводу"

За матеріалами презентації виконайте проект - "Складання власного родоводу"

Контрольна робота - Процеси життєдіяльності тварин

І варіант. І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді.(0.5б) 

 1. Подвійне дихання властиве: 

 А) птахам, Б) плазунам, В) земноводним, Г) ссавцям. 

 2. Вкажіть, як називаються організми, які живляться готовими органічними речовинами: А) гермафродити, Б) автотрофні, В) гетеротрофні, Г) найпростіші.

 3. Вкажіть тварину, у якої чотирикамерне серце: А) страус, Б) ящірка прудка, В) квакша звичайна, Г) акула катран.

 4. Зазначте систему органів тварин, яка складається з скелета та скелетних м`язів: А) видільна, Б) транспортна, В) опорно-рухова, Г) ендокринна. 

 5. Зовнішній скелет є у представників: А) комах, Б) черепах, В) кишковопорожнинних, Г) кісткових риб. 

 ІІ. Завдання з вибором кількох правильних відповідей.(1б) 

 6. До травної системи входять такі органи: А) стравохід, Б) трахея, В) печінка, Г) нирки.

 7. Скелет передніх кінцівок складається з кісток: А) ключиці, Б) плечової кістки, В) кістки кисті. 8. В індивідуальному розвитку тварин розрізняють такі періоди: А) ембріональний, Б) прямий, В) непрямий, Г) постембріональний. 

 ІІІ. Завдання на встановлення відповідності.(1,25б) 

 9. Встановіть відповідність між системою органів та функціями, які вони виконують: 

А) травна система,                1. транспортує кисень до тканин, органів, 

Б) нервова система,               2. забезпечує газообмін,

 В) кровоносна система,       3. всмоктування поживних речовин,

 Г) дихальна система,           4. реакція організму на подразнення. 

 10. Встановіть відповідність між кістками та відділом скелета, до яких вони відносяться:

 А) плечова кістка,                 1. хребет, 

 Б) гомілкова кістка,              2. передня кінцівка,

 В) шийні хребці,                   3. задня кінцівка, 

 Г) ключиця,                           4. пояс верхніх кінцівок. 

 11. . Встановіть відповідність між назвою тварини та способом відтворення потомства: 

А) черепахи,                           1. живонародження, 

Б) ящірка живородна,            2. яйцеживонародження, 

В) кріт,                                    3. яйценародження.

 ІV. Завдання відкритого типу.(2б)

12. У чому подібність та відмінність кровоносної системи хребетних тварин?

Опис досвіду роботи

Презентація " Використання ІКТ на уроках хімії"

Формування комунікативних навичок учнів      через впровадження інтерактивних форм навчання
на уроках   хімії




Натхнення до дії
Чого чекає дитина, яка перестає поріг школи? Лише успіху. Ситуація успіху — необхідна умова для становлення позитивного відношення школяра до навчання та переростання його в активний, творчий процес. Я переконалася, що успіх пов'язаний з відчуттям емоційного  підйому, створює відчуття внутрішнього благополуччя. Один раз, переживши успіх, учень буде знов і знов прагнути  до нього.

  Не зупинятися доти, допоки не стане краще.

  Школа — виноградник, де вчитель покликаний діяти виховавчо і плідно. Ці і подібні думки, які завжди близькі вчителеві і постійно витають перед його розумовим зором, підтримують у ньому веселість і бадьорість, зберігають йому мужність і спокій, якщо випали йому на долю невдячність і невизнання. Без таких думок, безсумнівно, не може бути постійно щасливого шкільного вчителя.
А. Дістєрвег

  Дитяча природа потребує наочності.
К.Д. Ушинський
  Повір у себе та зроби все, щоб у тебе повірили інші.

  Учитель, будь сонцем, що випромінює людське тепло, і будь благодатним ґрунтом для розвитку людських почуттів; сій знання не лише в пам’яті й свідомості твоїх учнів, а передусім у їхніх душах і серцях.
Ш Амонашвілі.





Актуальність досвіду

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти.

Компетентнісний підхід до вивчення хімії розглядається як такий засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання та досягнення мети навчання при розв’язанні певних проблемних завдань. Сучасна педагогіка визначає декілька груп компетентностей. Відповідно до рішень Європейської Ради основною компетентністю на уроках хімії є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у мовному середовищі.
Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлено реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. Найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу до вивчення хімії є застосування інтерактивних методів навчання. Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства.

Теоретична база
    Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа)», Регіональну програму впровадження компетентісно-орієнтованого підходу в навчальний процес  тощо.
Вивчення комунікативної компетентності особистості має як наукове, так і практичне значення, оскільки впливає на успішність порозуміння між людьми, уміння спілкуватися і налагоджувати стосунки. У результаті аналізу досліджень комунікативної компетентності було виявлено, що вона розглядається як: комунікативні знання (Л. Е. Орбан-Лембрик, Л. А. Петровська, А. П. Панфілова, О. Г. Коваленко), комунікативні здібності (Ю. М. Ємельянов, А. П. Панфілова, С. С. Макаренко, B. R. Nancy), комунікативні характеристики (комунікативні риси) (Н. М. Мельникова, В. П. Черевко, Т. Д. Щербан, О. І. Гринчук, А. М. Сухов, А. О. Деркач). Узагальнюючи проаналізовані дані визначимо, що комунікативна компетентність має динамічний характер, представляє собою сукупність знань, які дозволяють розвивати здібності, орієнтуватися в комунікативних ситуаціях і формувати сталі комунікативні характеристики.
Інтерес до технології інтерактивного навчання як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спираються на наукові дослідження та теоретичні розробки відомих педагогів О.Пометун, І.Родигіної, Л.Пироженко, Т.Ремех, О.Мокрогуза, І.Якиманської, М.Махмутова тощо.

Технологічне підґрунтя досвіду
          Реалізувати стратегічну мету досвіду, створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості неможливо без урахування наступних умов: знання вікових особливостей та рівня комунікативної компетенції учнів; ознайомлення їх з особливостями інтерактивних методів; поступового введення інтерактивних прийомів у процес навчання; постійної роботи щодо розвитку навичок групової взаємодії.
Комунікативна компетентність учня характеризується цілою низкою  здібностей, що виявляються  у швидкості, глибині та міцності оволодіння  засобами і прийомами діяльності, таким як:

-         умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;

-         вести діалог;
-         брати участь у дискусіях;
-         вести переговори;
-         уміння переконувати  і відстоювати  свою точку зору, тобто спілкуватися.
Моделювання проблемних  ситуації, постійна організація пізнавальної діяльності учнів  забезпечує  на уроці  інтерактивне  спілкування, що  передбачає  обмін  думками, ідеями,  почуттями між  співрозмовниками,  умінням критично і творчо  мислити.
Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США) показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень відображені в схемі, що отримала назву „Піраміда навчання”. З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5%, читання –10%), а найбільших – інтерактивного.
Треба звернути увагу на ще один аспект освітньої діяльності - процес впровадження інтерактивних прийомів відбувається в умовах модульно-розвиваючого навчання. Ця система на відміну від класно-урочної має своє програмно-засобове забезпечення навчально-виховного процесу. До незаперечних здобутків модульно-розвивальної системи слід віднести те, що вона теоретично й технологічно розв’язує проблему внутрішньої вмотивованості навчально-освітньої діяльності вчителя й учня, вимагає від них максимальної пізнавальної регуляційної пошукової активності й самостійності.
Спираючись на  принципи модульно-розвиваючого навчання, запроваджуючи інтерактивні методи та прийоми   вчитель організує процес навчання на основі проблемного підходу до засвоєння знань, виступає в ролі консультанта-координатора.

Сутність досвіду
Досвід роботи дозволяє оцінити потенціал інтерактивної технології навчання з позиції її адекватності завданню формування комунікативної компетентності школярів.

Об’єктом досвіду  виступає процес формування компетентної особистості учня.
    Предмет досвіду   - інтерактивні методи навчання.
    Методи дослідження проблеми:
- спостереження, аналіз;
- розробка науково-методичних матеріалів з проблеми;
- впровадження інтерактивних прийомів під час навчальних занять;
- запровадження елементів аналізу діяльності роботи під час уроку, самоаналізу, взаємоаналізу;
- розробка дидактичного матеріалу, тестових завдань;
- моніторинг якості навчальних досягнень учнів;
- узагальнення досвіду роботи з проблеми дослідження;
- презентація досвіду роботи на рівні міста.

Завдання досвіду:
1. Виявити можливості інтерактивних методів у формуванні комунікативної компетентності учнів під час викладання хімії.
2. Обґрунтувати та експериментально підтвердити ефективність використання інтерактивних методів як складову процесу формування компетентної особистості.

Гіпотеза досвіду
          Якщо систематично використовувати на уроках інтерактивні методи навчання, то можна очікувати якісного формування комунікативної компетентності в учнів, що в свою чергу сприятиме:
1) продуктивному засвоєнню навчального матеріалу та розвитку навичок його практичного використання;
2) збагаченню соціального та комунікативного досвіду школярів;
3) підвищенню пізнавальної активності та мотивації навчання в учнів.

Для ефективного застосування методів та прийомів інтерактивного навчання необхідно детально планувати роботу на уроці. ……..
Треба створювати на уроках можливість не тільки розвивати уміння учнів, а й організовувати обговорення матеріалу, спільно формулювати висновки. Навчальний процес вимагає такої організації, за якої урок став би цікавим, учні працювали б самостійно, їхня діяльність була б продуктивною.

          Велику роль в організації таких уроків відіграє впровадження інтерактивних навчальних технологій – педагогічних прийомів, коли навчальний процес відбувається за постійної активної участі всіх учнів. А педагог при цьому виступає організатором. Корисною у цьому плані може бути праця А. Хіна «Прийоми педагогічної техніки», що є настільною книгою творчого вчителя-практика. У ній розглядаються різні (далеко не нові) прийоми, що дають змогу перетворити учнів з пасивних слухачів на активних учасників навчального процесу, зробити урок пізнавальним і цікавим. Для хімії можна запропонувати різні форми пізнавальних завдань – хімічні тренажери, хімічні диктанти, дидактичні ігри і багато іншого.
                         В своїй практиці я використовую такі технології:
Наприклад, гра «Хімічне лото» яку можна використати з учнями під час вивчення теми «Основні класи неорганічних сполук».
Гра використовується для закріплення чи узагальнення знань з даної теми. Учитель об’єднує у групи по 3-4 чоловіки. Кожному гравцеві видається картка, на якій написані формули речовин різних класів. Наприклад:

HCl HNO3 SO3 NaOH
                 CaO MgO K2CO3 Zn(OH)2




CO2 Mg(OH)2 CaCO3 P2O5
BaCl2 H2O KOH H2SO4





                    Учитель або один із учнів видає для групи конверти з картками, на яких записані формули речовин. Суть гри полягає у тому, що на кожну клітинку з формулою речовини учні мають накласти картку з формулою іншої речовини, яка реагує з нею. Наприклад, на формулу кислотного оксиду накладають формулу основи (лугу). Вправа виконується 5 хв. Якщо учні швидко впораються із завданням, можна додатково запропонувати скласти рівняння відповідних реакцій.
                  Конкурс-змагання «Як ти знаєш термінологію?».
Учні діляться на  групи. Кожна група має за одну хвилину написати якомога більше хімічних термінів.
Конкурс «Прочитай записи та поясни їх».
Робота проводиться в парах. Кожен учень записує 5 формул речовини, зачитує їх, називає, пояснює склад та відносить до відповідного класу речовин. Правильність виконання перевіряє вчитель.
Гра «Задачі без запитання».
            Для активізації навчання використовують гру «Задачі без запитання». Учням, поділеним на малі групи, видаються картки зі скороченим записом умови задачі та пропонують самостійно поставити питання й розв’язати її.
Наприклад:

Відомо:
m(Na2CO3) = 15,6 г
H2 SO4 – розчин у надлишку
?
Відомo:
v(КOH) = 0,6 моль
HCI– розчин у надлишку
?
           Як видно із завдання, учні мають можливість поставити різноманітні запитання. Одні можуть знаходити масу чи кількість речовини одного продукту реакції, інші – двох, ще інші можуть обчислити і масу і кількість речовини. Таким чином, залежно від підготовки учнів, задачі будуть різної складності.
               Такі завдання є цікавими для них, оскільки ставлячи запитання до задачі вони стають її співавторами.

Використовувати інтерактивні методи можна також в домашніх завданнях.
Методи:
«Асоціативний кущ»

             Хімія дуже тісно пов’язана з побутом, промисловістю та сільським господарством, тому дуже вдалим є метод „асоціативний кущ”. Він дозволяє сприймати науку та життя як одне ціле, що є дуже важливим для підвищення зацікавленості учнів у предметі. Наприклад при повторенні на І курсі теми: „Атоми, молекули, йони”, учні вже знають про атом. Я пропоную з’ясувати це за допомогою асоціацій зі словом атом, і виходить невеличка схема – „асоціативний кущ”.

«Навчаючи-вчуся»

          Для невеликої кількості інформації я використовую метод „навчаючи-вчуся”. Цей метод дозволяє придати свої знання однокласникам. Учні можуть працювати в групі або в парі. Таким методом можна зробити біль ефективним формування навичок визначити валентність за формулами сполук, складати формули за валентністю, розставляти коефіцієнти в рівняннях реакцій. Доцільно застосовувати відповідні алгоритми діяльності, які отримує кожна мікрогрупа. Після пояснення матеріалу вчителем, учням пропонується в мікрогрупах виконати вправи спочатку за алгоритмом, а потім – самостійно, із взаємоперевіркою один одного. Реалізації методу допомагають розв’язувати багато варіантні задачі, в результаті чого формується вміння застосовувати певні хімічні поняття.
Приклади завдань.
1. За періодичною системою знайдіть відносну атомну масу, число протонів та нейтронів для елементів і запишіть у формі таблиці.
Назва хімічного елемента Хімічний символ Порядковий номер Відносна атомна маса Заряд ядра атома np nē nn Mg Алюміній 10 39 20
2. Заповніть таблицю, складіть формули речовин за її валентностями.
Елементи O S(II) Cl(I) Br(I) Zi Ba Cu(II) Fe(III)
При закріплені матеріалу я застосовую цікаві дидактичні ігри типу: „хрестики-нулики”, „третій-зайвий”, які учні виконують як правило парами, іноді індивідуально, а потім перевіряють один одного.
„Хрестики – нулики” Наприклад. Закресліть прямою лінією одновалентні метали.
Мета наведеної дидактичної гри – оволодіння учнями вміння визначати валентність елементів.
„Третій-зайвий” Формули яких речовин – зайві? а) CaO; K2O; P2O5 б) NaOH; H3PO4; H2SO4. Участь у цій грі вимагає від учнів знань класифікації неорганічних сполук.
Для колективного обговорення використовую технологію «мозковий штурм». Кожному надається можливість висловитися, всі ідеї приймаються й не критикуються. Така технологія спонукає учнів до вияву творчості, дає їм можливість вільно висловлювати власні думки.
Інтерактивна технологія колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми.
Мета „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Учням подобається така технологія, як «один проти одного», коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку ж роботу можна проводити на І-ІІ курсах під час узагальнення знань про генетичний зв’язок між вуглеводнями і основні класи органічних речовин. Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах . Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:
• обговорити короткий текст, завдання;
• узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;
• сформулювати підсумок уроку;
• протестувати та оцінити один одного;
• дати відповіді на запитання вчителя;
• порівняти записи, зроблені в класі.
Різновидом інтерактивної технології кооперативного навчання може бути також груповий пошук інформації. Ця технологія дає можливість пожвавити вивчення іноді не дуже цікавого матеріалу, застосувати її на уроці або при виконанні домашнього завдання. Під час застосування такої технології учні об’єднуються у групи та в різних джерелах інформації за певний проміжок часу намагаються знайти відповіді. Такими джерелами можуть бути підручник, дидактичний матеріал, таблиці. Якщо є можливість – працюють в мережі Інтернет. Після закінчення роботи заслуховуються повідомлення кожної групи.
Для розв’язання проблемних питань можна використати «коло ідей» – метод, за якого всі групи одержують одне завдання, що містить у собі кілька питань. Після виконання завдання кожна група по черзі висвітлює лише один аспект проблеми. Це дає можливість кожній групі висловити свою думку, розповісти про результати своєї роботи, поділитися інформацією. Елементи такої технології використовую на І курсі « Колообіг Оксигену в природі. Використання кисню, його біологічна роль», «Поширення Феруму в природі. Застосування заліза» тощо.
    Наступна технологія яку я використовую в своїй роботі і яка подобається учням –це «Ажурна пилка» Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.



Труднощі щодо впровадження досвіду

  діагностика  початкових знань та вмінь із предмету;
  навчання навичкам самоконтролю та взаємоконтролю;
  визначення рівня  досвідченості школярів;
  організація  групової та парної роботи.


Висновки та результативність

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.
У ході інтерактивного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку,  набуває особистісних компетентностей.
Інтерактивне навчання розвиває в учнів комутативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження.
Стійка динаміка якості знань учнів є підтвердженням ефективності впровадження досвіду та обґрунтовує доцільність використання інтерактивних методів для формування компетентної особистості.

          Навчальні заняття для мене та моїх учнів — постійний пошук,  спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат.

 Хімія д.з - опрацювати & 15  та за матеріалами відео   https://www.youtube.com/watch?v=RkBWOhNIMAI  виконати лабораторний дослід 1 на с.86, зробити відповідні записи в зошиті.

Практична робота № 1

"Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах"

Мета:

 

 

Реактиви (заповнити самостійно після перегляду відеодослідів):

 

 

  Обладнання (заповнити самостійно після перегляду відеодослідів):

 

 

Хід роботи

Перегляньте відео лабораторних дослідів, перейшовши за відповідними посиланнями.

 

Дослід 1. “Реакції з утворенням газу”

Взаємодія кальцій карбонату та розчину хлоридної кислоти

https://youtu.be/KetxMzY_P1I

Спостереження:

 

? Який газ виділяється внаслідок реакції?

 

Рівняння реакції в молекулярній, повній та скороченій йонній формі:

 

 

Дослід 2. "Реакції з утворенням осадів”

1. Взаємодія купрум (ІІ) сульфату і натрій сульфіду

https://youtu.be/Nx1BjiqCv5Y

Спостереження:

 

? Який осад виділяється внаслідок реакції?

 

 

Рівняння реакції в молекулярній, повній та скороченій йонній формі

 

 

2. Взаємодія ферум хлориду з рочзчинном лугу

https://youtu.be/SXXtiKSSRpM

Спостереження:

 

? Який осад виділяється внаслідок реакції?

 

Рівняння реакції в молекулярній, повній та скороченій йонній формі

 

 

Дослід 3. “Реакції обміну з утворенням малодисоційованої сполуки”

Взаємодія розчинів натрій гідроксиду та нітратної кислоти

https://youtu.be/zVjTNZ8mIts

Спостереження:

 

? Про що свідчить зміна забарвлення індикаторів?

? Про свідчать результати досліду? Чому реакція називається реакцією нейтралізації?

 

Рівняння реакції в молекулярній, повній та скороченій йонній формі

 

 

Висновок:

Зроби висновок щодо  необхідних 

Опис інтерактивних технологій

Асоціативний  кущ

   « Асоціативний  кущ»  --  це  інтерактивна  технологія, під  час  проведення  якої  вчитель визначає  одним  словом  тему,  над  якою  буде  вестися  робота, а  учні називають   усе,  що  виникає  в пам’яті  стосовно  цього  слова.  Спочатку   висловлюються  найстійкіші асоціації,  а  потім  --  другорядні. Учитель  фіксує  відповіді  у вигляді  своєрідного  « куща» ,  який поступово  «розростається» . Цей  метод універсальний ,  бо  може  використовуватися під  час  вивчення  будь-якої   навчальної  дисципліни і на  всіх  етапах  уроку.

Мікрофон

  « Мікрофон» - це  технологія  загально групового  обговорення, яка  надає  можливість  кожному  учневі  у  визначеному  порядку  висловити  свою  думку, відповідаючи  на  запитання  або  висловлюючи  свою  думку  чи  позицію.

   Організація  роботи

   1.Повідомте  учням  проблему  ( питання).

   2. Запропонуйте  уявний  «мікрофон» (будь-який  предмет).

   3. Надавайте  учням  слово  почергово,  передаючи  «мікрофон». Говорити  має  право  лише  той, хто  тримає  «мікрофон».

   4. Відповіді  не  коментують  і  не  оцінюють.      

   5. Коли  хтось  висловлюється, інші  не  мають права  давати власні  відповіді  або  коментувати .

Метод  «Прес»

   Метод  «Прес»  -  це  інтерактивний  метод,  який  допомагає  навчитися  знаходити  вагомі  аргументи  і  формувати  свою  думку  відносно  спірного  питання;  розбиратися  у  своїх  ідеях,  а  також  формулювати  їх  у  вигляді  чіткої  та  логічної  структури.

   Етапи  методу 

1.     Висловлюємо   свою  «думку» : «Я  вважаю…»

2.     Пояснюємо  причину  такої  точки  зору: «Тому,  що…»

3.     Наводимо   приклад  додаткових  аргументів  на  підтримку  своєї позиції: «Наприклад…»

4.     Узагальнюємо,  формулюємо  висновки: «Отже…», «Таким  чином…»

Технологія  «Незакінчені  речення»

   Учні працюють  із  відкритими  реченнями,  наприклад:

-         «На цьому  уроці для  мене  найважливішим  відкриттям було…»

-         «Урок  важливий,  тому  що…»

-         «Я  знаю…»

-         «Я вмію…»

-         «Мені  сподобалось…»

-         «Мені  не  сподобалось…»

Технологія  «Ланцюжок»

«Ланцюжок» -  інтерактивний  метод  навчання,  під  час  якого  вчитель  ставить  запитання учневі,  той коротко відповідає   й  запитує  товариша, продовжуючи  ланцюжок.  При  розриві   ланцюжка    на  допомогу   приходять   учні-консультанти. Учнів-консультантів  на  початку  уроку  визначає  вчитель.

  

Мозковий  штурм

   «Мозковий  штурм» -  це відома  інтерактивна  технологія  колективного  обговорення,  широко  використовувана  для  прийняття  кількох  рішень із конкретної  проблеми.  «Мозковий  штурм»   спонукає  учнів  виявляти  уяву  і  творчість,  уможливлює  вільне  викладання  ними  власних  думок.  Усі  ідеї  учнів записуються  на   дошці.

Сенкан

   «Сенкан» (або  сенкен)  -  це  вірш,  який  складається  з  п’яти  рядків.

   Під  час  складання  сенканів  необхідно  дотримуватись  таких  правил:

1.Перший  рядок  має  містити   слово,  яке  позначає  тему  (один  іменник)

2. Другий  рядок -  це  опис  теми,  який  складається  з  двох  слів (два  прикметники).

3. Третій  рядок  називає  дію, пов’язану  з темою,  і складається  з трьох слів  (три  дієслова ).

4. Четвертий  рядок  є  фразою,  яка  складається  з чотирьох  слів  і  висловлює  ставлення   до  теми, почуття  з  приводу  обговорюваного.

5. Останній  рядок складається  з  одного  слова  -  синоніма  до  першого слова,  у  ньому  висловлюється  сутність теми, ніби  підбивається  підсумок.

Дуель

   Двоє  учнів по  черзі  ставлять  один  одному  запитання  упродовж  1хвилини. «Секретар»  оцінює  правильні відповіді,  підбиває  підсумки  дуелі.  Завдання виконуються  одночасно  біля   дошки , біля столу  вчителя,  письмово  на  аркушах.  За  короткий  час (2-3 хв.)   оцінюються знання

8-10 учнів .    

Ажурна  пилка

   «Ажурна  пилка» - інтерактивний  метод, який  дозволяє  учням працювати  разом,  щоб  вивчити  значну  кількість  інформації  за  короткий  проміжок  часу  , а також  заохочує  учнів   допомагати  один  одному   ,

 « вчитися  навчаючись».  Під  час  роботи  за  допомогою  методу « Ажурна  пилка»   учні  працюють  у  різних  групах.

1.     Спочатку  учні  працюють  у  «домашній»  групі.

2.     Потім  в  іншій  групі  учні  виступають  у  ролі  експертів  із  питання, над  яким  працювали  в «домашній»  групі,  та  отримують  інформацію  від  представників  інших  груп.

3.     Потім  учні  повертаються  до  своєї  «домашньої»  групи  для  того,  щоб   поділитися інформацією, яку  їм  надали  учасники  інших груп.

«Домашні» групи:  кожна  група  отримує  завдання,  вивчає  його та  обговорює  свій  матеріал.

Бажано  обрати  в кожній  групі  капітана,  тайм-кіллера  (того ,  хто  стежить  за  часом)  та  особу,  яка  ставить  запитання,  щоб  переконатися,  що  кожен  учасник розуміє  зміст  матеріалу.

«Експертні»  групи:  після  того  як  учитель  об’єднав  учнів  у  нові групи, вони  стають  експертами  з  тієї теми, яку вивчали  в  «домашній»  групі.  Учні  по черзі  намагаються  за  визначений  учителем  час  якісно і  в  повному  обсязі  донести  інформацію  до членів  нових  груп  та  сприйняти  нову інформацію  від  них.

Прес-конференція

   Під  час  підготовки  до  прес-конференції  клас  розбивається  на  групи.    Одна частина  учнів  перетворюється  на  представників  преси – співробітників  різних  газет,  інша  - на  спеціалістів  різних  галузей.    

   Спеціалістів  одного  профілю  може  бути  декілька,  їх  очолюють  консультанти.  Спочатку  проводиться  загальний  інструктаж  консультантів, а ті  вже починають  готувати  свої  групи.  При  цьому  самостійно  може  бути використана  як   навчальна,  так  і  додаткова  література. Щоб  не  було  дублювання,  відразу визначається  сфера  інтересів  для кожної групи.   До  закінчення  прес-конференції  має  бути випущена  газета, вигадані  її назва  та  рубрики.  План  проведення   уроку  може  бути  таким:  виступи  тих  представників, теоретиків,  практиків і  т. д.;  після  кожного  повідомлення  представники  преси  ставлять  запитання  виступаючому,   далі  проводиться  оформлення  газет  у  групах,  огляд-конкурс  газет  і  підсумки  прес-конференції.

   Кабінет  чи  клас, де  проводиться  прес-конференція, відповідно  оформляється:  столи  переставляються  так,  щоб  кожна  група  «журналістів»  могла  працювати, не  заважаючи  іншій, установлюються  підставки  на  столах  із  назвами  газет  і прізвищами  «журналістів», які  представляє  кожна  група .  За  столом  прес-центру  сидять учні,  які  виконують роль  «спеціалістів».  На  початку  прес-конференції -  привітання  на  адресу  її   учасників, далі  повідомляються  тема  і  загальне  коло питань  які  розглядатимуться  на  конференції,  представлення «спеціалістів».

   Групи  ставлять  запитання ,  як  правило,  починаючи  його  так:  «Читачів  нашого  журналу (газети)  цікавить  таке  запитання…»,  «Читачі  нашого журналу  просять  пояснити  таке  явище…». Відповідь  дають «спеціалісти» , а «журналісти»  занотовують  її. Потім  ці  відповіді  будуть  використані  ними для  написання  замітки,  статті,  які  зачитуються  всьому класу.  Замітки  і  статті  зачитуються  всьому  класу.  Замітки  і статті прикріплюються  до  аркуша  ватману.  Так  одержується  експрес-випуск  газети.

(На  дошці  доцільно  записати   загальний  перелік  питань, які будуть  розглядатися. Експерти  під  час  виступу  можуть  використовувати  комп’ютерні  презентації.)

Синтез думок

   «Синтез думок»  -  це  спільний  пошук  групами  узгодженого   рішення  ,  результатом  якого  є  підсумковий текст,  перелік  ознак,  схеми  тощо.  Ця  технологія  виключає  протистояння,  критику  позиції  тієї  чи  іншої  групи.  Всю  увагу  слід  зосередити  на  сильних  моментах   у  позиції  інших. Клас  розподіляють  на  4-5  робочих  груп  і   групу  експертів  із  сильних учнів. Робочі  групи  отримують  5-10 хв. для  виконання  завдання.  Група  експертів  складає  свій  варіант  виконання  завдання, стежить  за  роботою  і   контролює  час.  Під  час  роботи  учні  роблять  записи  на  аркушах, які потім  передають наступній  групі.  У  цьому  аркуші  підкреслюються думки ,   з якими ця  група  не  згодна.  Експерти    обробляють  ці  аркуші,  зіставляючи  написане,  роблять  загальний  звіт,  який  потім  обговорює  весь  час.

Крісло автора

   Технологія  «Крісло  автора»  несе   в  собі    реалізацію  підвищення  самооцінки  учнів. Вона  виконується  в  такий  спосіб:  учитель  поступається  місцем  педагога  в  класі  на  користь учня,  який  виголошує  доповідь (реферат, замітку  та ін.). Учень,  перебуваючи  на  місці  педагога,  відчуває  себе  достойним  високої  посади.  Це підвищує  не  тільки  самооцінку,  а  й  бажання  покращувати  свої  знання.

Есе

   «Есе» - це  різновид  нарису,  в  якому  головну  роль  відіграє  не  відтворення  факту,  а   відображення  вражень,  роздумів,  асоціацій.  Есе  як метод  формування  критичного  мислення  полягає  в  написанні  тексту  в  довільному  стилі.  Це  дозволяє  :

-         глибше  зануритись   у  проблему  і  власний  внутрішній  світ  під  час  її  розв’язування;

-         розширювати й  удосконалювати  кругозір;

-         розвивати  спостережливість;

-         збагатити словниковий  запас;

-         удосконалювати  усну  й  писемну  мову;

-         «почути»  себе,  виявити  повагу  як до  своєї  думки,  так  і  до  думок  інших  людей.

Робота  в  групах  «Навчаючись  учусь»

     Інтерактивна  вправа  «Навчаючись  учусь» -  це  такий   вид  навчальної  діяльності, який  дає  можливість  взяти  активну  участь  у  навчанні  та  передачі  своїх  знань  іншим. Після  того  як  учитель  назвав  тему  й  роздав  учням  картки  з теоретичними  відомостями,  їм  треба  ознайомитися з ними.  Згодом  група  має  ознайомити  з  цією  інформацією  інших  однокласників.  Вони мають  підготуватися  до  передання  цієї  інформації  іншим  у  доступній  формі.

Діалог

   «Діалог»  -  метод  інтерактивного  навчання  , під  час  якого  групи  шукають  погодження  рішення , а  результат  роботи  має  бути  відображений  у  вигляді  схеми,  перерахування ознак,  кінцевому тексті,  що  потім  записується  в зошитах. Ця  методика  включає  протистояння  й  критику  позицій  тієї  або  іншої  групи,  а  вся  увага зосереджена на  сильних  моментах  позицій  інших.  Експерти  дають узагальнену   відповідь на завдання, що  записується всіма. 

Інтерактивна  гра «Бумеранг»

   «Бумеранг» - це  інтерактивна  гра,  для  проведення  якої  на  дошці  записуються  ключові   запитання.  До  кожного  з  них  учні  складають  конкретизовані  запитання  і  направляють  «бумеранг»  комусь  з  однокласників,  слухають  відповідь.  Якщо  відповідь  неточна,  «бумеранг»  повертається  до  того,  хто  його  «пускав»,  цей  учень  дає  відповідь . Учень ,  що «спіймав  бумеранг»,  посилає  його  іншому.  Кожне розумно складене  запитання  - 2 бали,  кожна  правильна  відповідь на  просте  запитання  -   2 бали ,  об’ємне  -  3  бали.  Секретар  фіксує  відповіді  й  кількість  запитань.

Технологія  «Коло  ідей»

   «Коло  ідей» - технологія,  метою якої  є  залучення  всіх  до  обговорення  проблеми. Порядок  проведення:  вчитель  ставить  дискусійне  питання   та  пропонує  обговорити  його    малих  групах;  після  того  як  вичерпався  час  на  обговорення, кожна група представляє  лише  один  аспект  проблеми,  яку обговорювали;  групи  висловлюються  по  черзі, доки  не  буде  вичерпано  всі  відповіді;  під  час обговорення  теми  на  дошці  складається  список  зазначених  ідей,  коли  всі  ідеї  про  вирішення  проблеми  висловлені,  можна  звернутися  до  розгляду  проблеми  в  цілому .  Потім  підбиваються  підсумки.

Лекція

    Шкільна  лекція  -  це та форма  навчання , за  якою  вчитель,  викладаючи  навчальний  матеріал,  допомагає учням:

-         сформулювати  проблеми;

-         опанувати  логіку  пізнання;

-         зробити  власні  відкриття.

Основні  вимоги  до  читання  лекції:

-         високий  науковий  рівень  інформації,  що  викладається  і  , як  правило,  має  світоглядне  значення;

-         великий  обсяг чітко  і  компактно  систематизованої  та  методично  переробленої  сучасної  наукової  інформації;

-         достатня кількість  наведених  переконливих  фактів,  прикладів  тощо;

-         чіткість  викладення  думок  та  активізація  мислення учнів, постановка  питань  для  самостійної  роботи  за  проблемами,  що  обговорюються;

-         роз’яснення  термінів  та  назв , що вводяться;

-         надання  учням  можливості  слухати,  усвідомлювати  та  стисло  записувати  інформацію;

-         вміння  встановлювати  педагогічний  контакт  з  аудиторією;

-         використання  дидактичних  матеріалів  та  технічних  засобів  навчання.