Опис інтерактивних технологій

Асоціативний  кущ

   « Асоціативний  кущ»  --  це  інтерактивна  технологія, під  час  проведення  якої  вчитель визначає  одним  словом  тему,  над  якою  буде  вестися  робота, а  учні називають   усе,  що  виникає  в пам’яті  стосовно  цього  слова.  Спочатку   висловлюються  найстійкіші асоціації,  а  потім  --  другорядні. Учитель  фіксує  відповіді  у вигляді  своєрідного  « куща» ,  який поступово  «розростається» . Цей  метод універсальний ,  бо  може  використовуватися під  час  вивчення  будь-якої   навчальної  дисципліни і на  всіх  етапах  уроку.

Мікрофон

  « Мікрофон» - це  технологія  загально групового  обговорення, яка  надає  можливість  кожному  учневі  у  визначеному  порядку  висловити  свою  думку, відповідаючи  на  запитання  або  висловлюючи  свою  думку  чи  позицію.

   Організація  роботи

   1.Повідомте  учням  проблему  ( питання).

   2. Запропонуйте  уявний  «мікрофон» (будь-який  предмет).

   3. Надавайте  учням  слово  почергово,  передаючи  «мікрофон». Говорити  має  право  лише  той, хто  тримає  «мікрофон».

   4. Відповіді  не  коментують  і  не  оцінюють.      

   5. Коли  хтось  висловлюється, інші  не  мають права  давати власні  відповіді  або  коментувати .

Метод  «Прес»

   Метод  «Прес»  -  це  інтерактивний  метод,  який  допомагає  навчитися  знаходити  вагомі  аргументи  і  формувати  свою  думку  відносно  спірного  питання;  розбиратися  у  своїх  ідеях,  а  також  формулювати  їх  у  вигляді  чіткої  та  логічної  структури.

   Етапи  методу 

1.     Висловлюємо   свою  «думку» : «Я  вважаю…»

2.     Пояснюємо  причину  такої  точки  зору: «Тому,  що…»

3.     Наводимо   приклад  додаткових  аргументів  на  підтримку  своєї позиції: «Наприклад…»

4.     Узагальнюємо,  формулюємо  висновки: «Отже…», «Таким  чином…»

Технологія  «Незакінчені  речення»

   Учні працюють  із  відкритими  реченнями,  наприклад:

-         «На цьому  уроці для  мене  найважливішим  відкриттям було…»

-         «Урок  важливий,  тому  що…»

-         «Я  знаю…»

-         «Я вмію…»

-         «Мені  сподобалось…»

-         «Мені  не  сподобалось…»

Технологія  «Ланцюжок»

«Ланцюжок» -  інтерактивний  метод  навчання,  під  час  якого  вчитель  ставить  запитання учневі,  той коротко відповідає   й  запитує  товариша, продовжуючи  ланцюжок.  При  розриві   ланцюжка    на  допомогу   приходять   учні-консультанти. Учнів-консультантів  на  початку  уроку  визначає  вчитель.

  

Мозковий  штурм

   «Мозковий  штурм» -  це відома  інтерактивна  технологія  колективного  обговорення,  широко  використовувана  для  прийняття  кількох  рішень із конкретної  проблеми.  «Мозковий  штурм»   спонукає  учнів  виявляти  уяву  і  творчість,  уможливлює  вільне  викладання  ними  власних  думок.  Усі  ідеї  учнів записуються  на   дошці.

Сенкан

   «Сенкан» (або  сенкен)  -  це  вірш,  який  складається  з  п’яти  рядків.

   Під  час  складання  сенканів  необхідно  дотримуватись  таких  правил:

1.Перший  рядок  має  містити   слово,  яке  позначає  тему  (один  іменник)

2. Другий  рядок -  це  опис  теми,  який  складається  з  двох  слів (два  прикметники).

3. Третій  рядок  називає  дію, пов’язану  з темою,  і складається  з трьох слів  (три  дієслова ).

4. Четвертий  рядок  є  фразою,  яка  складається  з чотирьох  слів  і  висловлює  ставлення   до  теми, почуття  з  приводу  обговорюваного.

5. Останній  рядок складається  з  одного  слова  -  синоніма  до  першого слова,  у  ньому  висловлюється  сутність теми, ніби  підбивається  підсумок.

Дуель

   Двоє  учнів по  черзі  ставлять  один  одному  запитання  упродовж  1хвилини. «Секретар»  оцінює  правильні відповіді,  підбиває  підсумки  дуелі.  Завдання виконуються  одночасно  біля   дошки , біля столу  вчителя,  письмово  на  аркушах.  За  короткий  час (2-3 хв.)   оцінюються знання

8-10 учнів .    

Ажурна  пилка

   «Ажурна  пилка» - інтерактивний  метод, який  дозволяє  учням працювати  разом,  щоб  вивчити  значну  кількість  інформації  за  короткий  проміжок  часу  , а також  заохочує  учнів   допомагати  один  одному   ,

 « вчитися  навчаючись».  Під  час  роботи  за  допомогою  методу « Ажурна  пилка»   учні  працюють  у  різних  групах.

1.     Спочатку  учні  працюють  у  «домашній»  групі.

2.     Потім  в  іншій  групі  учні  виступають  у  ролі  експертів  із  питання, над  яким  працювали  в «домашній»  групі,  та  отримують  інформацію  від  представників  інших  груп.

3.     Потім  учні  повертаються  до  своєї  «домашньої»  групи  для  того,  щоб   поділитися інформацією, яку  їм  надали  учасники  інших груп.

«Домашні» групи:  кожна  група  отримує  завдання,  вивчає  його та  обговорює  свій  матеріал.

Бажано  обрати  в кожній  групі  капітана,  тайм-кіллера  (того ,  хто  стежить  за  часом)  та  особу,  яка  ставить  запитання,  щоб  переконатися,  що  кожен  учасник розуміє  зміст  матеріалу.

«Експертні»  групи:  після  того  як  учитель  об’єднав  учнів  у  нові групи, вони  стають  експертами  з  тієї теми, яку вивчали  в  «домашній»  групі.  Учні  по черзі  намагаються  за  визначений  учителем  час  якісно і  в  повному  обсязі  донести  інформацію  до членів  нових  груп  та  сприйняти  нову інформацію  від  них.

Прес-конференція

   Під  час  підготовки  до  прес-конференції  клас  розбивається  на  групи.    Одна частина  учнів  перетворюється  на  представників  преси – співробітників  різних  газет,  інша  - на  спеціалістів  різних  галузей.    

   Спеціалістів  одного  профілю  може  бути  декілька,  їх  очолюють  консультанти.  Спочатку  проводиться  загальний  інструктаж  консультантів, а ті  вже починають  готувати  свої  групи.  При  цьому  самостійно  може  бути використана  як   навчальна,  так  і  додаткова  література. Щоб  не  було  дублювання,  відразу визначається  сфера  інтересів  для кожної групи.   До  закінчення  прес-конференції  має  бути випущена  газета, вигадані  її назва  та  рубрики.  План  проведення   уроку  може  бути  таким:  виступи  тих  представників, теоретиків,  практиків і  т. д.;  після  кожного  повідомлення  представники  преси  ставлять  запитання  виступаючому,   далі  проводиться  оформлення  газет  у  групах,  огляд-конкурс  газет  і  підсумки  прес-конференції.

   Кабінет  чи  клас, де  проводиться  прес-конференція, відповідно  оформляється:  столи  переставляються  так,  щоб  кожна  група  «журналістів»  могла  працювати, не  заважаючи  іншій, установлюються  підставки  на  столах  із  назвами  газет  і прізвищами  «журналістів», які  представляє  кожна  група .  За  столом  прес-центру  сидять учні,  які  виконують роль  «спеціалістів».  На  початку  прес-конференції -  привітання  на  адресу  її   учасників, далі  повідомляються  тема  і  загальне  коло питань  які  розглядатимуться  на  конференції,  представлення «спеціалістів».

   Групи  ставлять  запитання ,  як  правило,  починаючи  його  так:  «Читачів  нашого  журналу (газети)  цікавить  таке  запитання…»,  «Читачі  нашого журналу  просять  пояснити  таке  явище…». Відповідь  дають «спеціалісти» , а «журналісти»  занотовують  її. Потім  ці  відповіді  будуть  використані  ними для  написання  замітки,  статті,  які  зачитуються  всьому класу.  Замітки  і  статті  зачитуються  всьому  класу.  Замітки  і статті прикріплюються  до  аркуша  ватману.  Так  одержується  експрес-випуск  газети.

(На  дошці  доцільно  записати   загальний  перелік  питань, які будуть  розглядатися. Експерти  під  час  виступу  можуть  використовувати  комп’ютерні  презентації.)

Синтез думок

   «Синтез думок»  -  це  спільний  пошук  групами  узгодженого   рішення  ,  результатом  якого  є  підсумковий текст,  перелік  ознак,  схеми  тощо.  Ця  технологія  виключає  протистояння,  критику  позиції  тієї  чи  іншої  групи.  Всю  увагу  слід  зосередити  на  сильних  моментах   у  позиції  інших. Клас  розподіляють  на  4-5  робочих  груп  і   групу  експертів  із  сильних учнів. Робочі  групи  отримують  5-10 хв. для  виконання  завдання.  Група  експертів  складає  свій  варіант  виконання  завдання, стежить  за  роботою  і   контролює  час.  Під  час  роботи  учні  роблять  записи  на  аркушах, які потім  передають наступній  групі.  У  цьому  аркуші  підкреслюються думки ,   з якими ця  група  не  згодна.  Експерти    обробляють  ці  аркуші,  зіставляючи  написане,  роблять  загальний  звіт,  який  потім  обговорює  весь  час.

Крісло автора

   Технологія  «Крісло  автора»  несе   в  собі    реалізацію  підвищення  самооцінки  учнів. Вона  виконується  в  такий  спосіб:  учитель  поступається  місцем  педагога  в  класі  на  користь учня,  який  виголошує  доповідь (реферат, замітку  та ін.). Учень,  перебуваючи  на  місці  педагога,  відчуває  себе  достойним  високої  посади.  Це підвищує  не  тільки  самооцінку,  а  й  бажання  покращувати  свої  знання.

Есе

   «Есе» - це  різновид  нарису,  в  якому  головну  роль  відіграє  не  відтворення  факту,  а   відображення  вражень,  роздумів,  асоціацій.  Есе  як метод  формування  критичного  мислення  полягає  в  написанні  тексту  в  довільному  стилі.  Це  дозволяє  :

-         глибше  зануритись   у  проблему  і  власний  внутрішній  світ  під  час  її  розв’язування;

-         розширювати й  удосконалювати  кругозір;

-         розвивати  спостережливість;

-         збагатити словниковий  запас;

-         удосконалювати  усну  й  писемну  мову;

-         «почути»  себе,  виявити  повагу  як до  своєї  думки,  так  і  до  думок  інших  людей.

Робота  в  групах  «Навчаючись  учусь»

     Інтерактивна  вправа  «Навчаючись  учусь» -  це  такий   вид  навчальної  діяльності, який  дає  можливість  взяти  активну  участь  у  навчанні  та  передачі  своїх  знань  іншим. Після  того  як  учитель  назвав  тему  й  роздав  учням  картки  з теоретичними  відомостями,  їм  треба  ознайомитися з ними.  Згодом  група  має  ознайомити  з  цією  інформацією  інших  однокласників.  Вони мають  підготуватися  до  передання  цієї  інформації  іншим  у  доступній  формі.

Діалог

   «Діалог»  -  метод  інтерактивного  навчання  , під  час  якого  групи  шукають  погодження  рішення , а  результат  роботи  має  бути  відображений  у  вигляді  схеми,  перерахування ознак,  кінцевому тексті,  що  потім  записується  в зошитах. Ця  методика  включає  протистояння  й  критику  позицій  тієї  або  іншої  групи,  а  вся  увага зосереджена на  сильних  моментах  позицій  інших.  Експерти  дають узагальнену   відповідь на завдання, що  записується всіма. 

Інтерактивна  гра «Бумеранг»

   «Бумеранг» - це  інтерактивна  гра,  для  проведення  якої  на  дошці  записуються  ключові   запитання.  До  кожного  з  них  учні  складають  конкретизовані  запитання  і  направляють  «бумеранг»  комусь  з  однокласників,  слухають  відповідь.  Якщо  відповідь  неточна,  «бумеранг»  повертається  до  того,  хто  його  «пускав»,  цей  учень  дає  відповідь . Учень ,  що «спіймав  бумеранг»,  посилає  його  іншому.  Кожне розумно складене  запитання  - 2 бали,  кожна  правильна  відповідь на  просте  запитання  -   2 бали ,  об’ємне  -  3  бали.  Секретар  фіксує  відповіді  й  кількість  запитань.

Технологія  «Коло  ідей»

   «Коло  ідей» - технологія,  метою якої  є  залучення  всіх  до  обговорення  проблеми. Порядок  проведення:  вчитель  ставить  дискусійне  питання   та  пропонує  обговорити  його    малих  групах;  після  того  як  вичерпався  час  на  обговорення, кожна група представляє  лише  один  аспект  проблеми,  яку обговорювали;  групи  висловлюються  по  черзі, доки  не  буде  вичерпано  всі  відповіді;  під  час обговорення  теми  на  дошці  складається  список  зазначених  ідей,  коли  всі  ідеї  про  вирішення  проблеми  висловлені,  можна  звернутися  до  розгляду  проблеми  в  цілому .  Потім  підбиваються  підсумки.

Лекція

    Шкільна  лекція  -  це та форма  навчання , за  якою  вчитель,  викладаючи  навчальний  матеріал,  допомагає учням:

-         сформулювати  проблеми;

-         опанувати  логіку  пізнання;

-         зробити  власні  відкриття.

Основні  вимоги  до  читання  лекції:

-         високий  науковий  рівень  інформації,  що  викладається  і  , як  правило,  має  світоглядне  значення;

-         великий  обсяг чітко  і  компактно  систематизованої  та  методично  переробленої  сучасної  наукової  інформації;

-         достатня кількість  наведених  переконливих  фактів,  прикладів  тощо;

-         чіткість  викладення  думок  та  активізація  мислення учнів, постановка  питань  для  самостійної  роботи  за  проблемами,  що  обговорюються;

-         роз’яснення  термінів  та  назв , що вводяться;

-         надання  учням  можливості  слухати,  усвідомлювати  та  стисло  записувати  інформацію;

-         вміння  встановлювати  педагогічний  контакт  з  аудиторією;

-         використання  дидактичних  матеріалів  та  технічних  засобів  навчання.