Асоціативний кущ
« Асоціативний кущ»
-- це
інтерактивна технологія, під час
проведення якої вчитель визначає одним
словом тему, над
якою буде вестися
робота, а учні називають усе,
що виникає в пам’яті
стосовно цього слова.
Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, а
потім -- другорядні. Учитель фіксує
відповіді у вигляді своєрідного
« куща» , який поступово «розростається» . Цей метод універсальний , бо
може використовуватися під час
вивчення будь-якої навчальної
дисципліни і на всіх етапах
уроку.
Мікрофон
« Мікрофон» - це технологія
загально групового обговорення, яка надає
можливість кожному учневі
у визначеному порядку
висловити свою думку, відповідаючи на
запитання або висловлюючи
свою думку чи
позицію.
Організація роботи
1.Повідомте учням проблему
( питання).
2. Запропонуйте уявний «мікрофон» (будь-який предмет).
3. Надавайте учням слово
почергово, передаючи «мікрофон». Говорити має
право лише той, хто
тримає «мікрофон».
4. Відповіді не коментують
і не оцінюють.
5. Коли хтось висловлюється, інші не
мають права давати власні відповіді
або коментувати .
Метод
«Прес»
Метод
«Прес» - це
інтерактивний метод, який
допомагає навчитися знаходити
вагомі аргументи і
формувати свою думку
відносно спірного питання;
розбиратися у своїх
ідеях, а також
формулювати їх у
вигляді чіткої та
логічної структури.
Етапи методу
1.
Висловлюємо
свою «думку» : «Я вважаю…»
2.
Пояснюємо
причину такої точки
зору: «Тому,
що…»
3.
Наводимо
приклад додаткових аргументів
на підтримку своєї позиції: «Наприклад…»
4.
Узагальнюємо,
формулюємо висновки: «Отже…», «Таким
чином…»
Технологія «Незакінчені речення»
Учні
працюють із відкритими
реченнями, наприклад:
-
«На цьому уроці для
мене найважливішим відкриттям було…»
-
«Урок
важливий, тому що…»
-
«Я
знаю…»
-
«Я вмію…»
-
«Мені
сподобалось…»
-
«Мені
не сподобалось…»
Технологія «Ланцюжок»
«Ланцюжок» -
інтерактивний метод навчання,
під час якого
вчитель ставить запитання учневі, той коротко відповідає й
запитує товариша,
продовжуючи ланцюжок. При
розриві ланцюжка на
допомогу приходять учні-консультанти. Учнів-консультантів на
початку уроку визначає
вчитель.
Мозковий штурм
«Мозковий штурм» -
це відома інтерактивна технологія
колективного обговорення, широко
використовувана для прийняття
кількох рішень із конкретної проблеми.
«Мозковий штурм» спонукає
учнів виявляти уяву
і творчість, уможливлює
вільне викладання ними
власних думок. Усі
ідеї учнів записуються на
дошці.
Сенкан
«Сенкан» (або сенкен) -
це вірш, який
складається з п’яти
рядків.
Під час
складання сенканів необхідно
дотримуватись таких правил:
1.Перший
рядок має містити
слово, яке позначає
тему (один іменник)
2. Другий рядок
- це
опис теми, який складається
з двох слів (два
прикметники).
3. Третій
рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається
з трьох слів (три дієслова ).
4. Четвертий рядок є
фразою, яка складається
з чотирьох слів і висловлює ставлення
до теми, почуття з
приводу обговорюваного.
5. Останній рядок
складається з одного
слова - синоніма
до першого слова, у
ньому висловлюється сутність теми, ніби підбивається
підсумок.
Дуель
Двоє учнів по
черзі ставлять один
одному запитання упродовж
1хвилини. «Секретар» оцінює правильні відповіді, підбиває
підсумки дуелі. Завдання виконуються одночасно біля дошки , біля столу вчителя,
письмово на аркушах.
За короткий час (2-3 хв.) оцінюються знання
8-10 учнів .
Ажурна пилка
«Ажурна пилка» - інтерактивний метод, який
дозволяє учням працювати разом,
щоб вивчити значну
кількість інформації за
короткий проміжок часу ,
а також заохочує учнів
допомагати один одному
,
« вчитися навчаючись».
Під час роботи
за допомогою методу « Ажурна пилка»
учні працюють у
різних групах.
1.
Спочатку учні працюють
у «домашній» групі.
2.
Потім в іншій
групі учні виступають
у ролі експертів
із питання, над яким
працювали в «домашній» групі,
та отримують інформацію від
представників інших груп.
3.
Потім учні повертаються
до своєї «домашньої»
групи для того,
щоб поділитися інформацією, яку їм
надали учасники інших груп.
«Домашні» групи:
кожна група отримує
завдання, вивчає його та
обговорює свій матеріал.
Бажано обрати в кожній
групі капітана, тайм-кіллера
(того , хто стежить
за часом) та
особу, яка ставить
запитання, щоб переконатися,
що кожен учасник розуміє зміст
матеріалу.
«Експертні»
групи: після того
як учитель об’єднав
учнів у нові групи, вони стають
експертами з тієї теми, яку вивчали в
«домашній» групі. Учні
по черзі намагаються за
визначений учителем час
якісно і в повному
обсязі донести інформацію
до членів нових груп
та сприйняти нову інформацію від
них.
Прес-конференція
Під час
підготовки до прес-конференції клас
розбивається на групи. Одна частина
учнів перетворюється на
представників преси – співробітників різних
газет, інша - на
спеціалістів різних галузей.
Спеціалістів одного профілю
може бути декілька,
їх очолюють консультанти.
Спочатку проводиться загальний
інструктаж консультантів, а
ті вже починають готувати
свої групи. При
цьому самостійно може
бути використана як навчальна,
так і додаткова
література. Щоб не було
дублювання, відразу
визначається сфера інтересів
для кожної групи. До
закінчення прес-конференції має
бути випущена газета,
вигадані її назва та
рубрики. План проведення
уроку може
бути таким: виступи
тих представників,
теоретиків, практиків і т. д.;
після кожного повідомлення
представники преси ставлять
запитання виступаючому, далі
проводиться оформлення газет
у групах, огляд-конкурс
газет і підсумки
прес-конференції.
Кабінет чи
клас, де проводиться прес-конференція, відповідно оформляється:
столи переставляються так,
щоб кожна група
«журналістів» могла працювати, не
заважаючи іншій,
установлюються підставки на
столах із назвами
газет і прізвищами «журналістів», які представляє
кожна група . За
столом прес-центру сидять учні,
які виконують роль «спеціалістів». На
початку прес-конференції - привітання
на адресу її
учасників, далі повідомляються тема
і загальне коло питань
які розглядатимуться на
конференції, представлення
«спеціалістів».
Групи ставлять
запитання , як правило,
починаючи його так:
«Читачів нашого журналу (газети) цікавить
таке запитання…», «Читачі
нашого журналу просять пояснити
таке явище…». Відповідь дають «спеціалісти» , а «журналісти» занотовують її. Потім
ці відповіді будуть
використані ними для написання
замітки, статті, які
зачитуються всьому класу. Замітки
і статті зачитуються
всьому класу. Замітки
і статті прикріплюються до аркуша
ватману. Так одержується
експрес-випуск газети.
(На дошці
доцільно записати загальний
перелік питань, які будуть розглядатися. Експерти під
час виступу можуть
використовувати комп’ютерні презентації.)
Синтез думок
«Синтез думок»
- це спільний
пошук групами узгодженого
рішення , результатом
якого є підсумковий текст, перелік
ознак, схеми тощо.
Ця технологія виключає
протистояння, критику позиції
тієї чи іншої
групи. Всю увагу
слід зосередити на сильних моментах
у позиції інших. Клас
розподіляють на 4-5
робочих груп і
групу експертів із
сильних учнів. Робочі групи отримують
5-10 хв. для виконання завдання.
Група експертів складає
свій варіант виконання
завдання, стежить за роботою
і контролює час.
Під час роботи
учні роблять записи
на аркушах, які потім передають наступній групі.
У цьому аркуші
підкреслюються думки , з якими
ця група
не згодна. Експерти
обробляють ці аркуші,
зіставляючи написане, роблять
загальний звіт, який
потім обговорює весь
час.
Крісло автора
Технологія «Крісло автора» несе
в собі реалізацію
підвищення самооцінки учнів. Вона виконується
в такий спосіб:
учитель поступається місцем
педагога в класі
на користь учня, який
виголошує доповідь (реферат,
замітку та ін.). Учень, перебуваючи
на місці педагога,
відчуває себе достойним
високої посади. Це підвищує
не тільки самооцінку,
а й бажання
покращувати свої знання.
Есе
«Есе» - це
різновид нарису, в
якому головну роль
відіграє не відтворення
факту, а відображення
вражень, роздумів, асоціацій.
Есе як метод формування
критичного мислення полягає
в написанні тексту
в довільному стилі.
Це дозволяє :
-
глибше
зануритись у проблему
і власний внутрішній
світ під час
її розв’язування;
-
розширювати й
удосконалювати кругозір;
-
розвивати
спостережливість;
-
збагатити словниковий
запас;
-
удосконалювати
усну й писемну
мову;
-
«почути»
себе, виявити повагу
як до своєї думки,
так і до
думок інших людей.
Робота
в групах «Навчаючись
учусь»
Інтерактивна вправа «Навчаючись учусь» - це
такий вид навчальної
діяльності, який дає можливість
взяти активну участь
у навчанні та
передачі своїх знань
іншим. Після того як
учитель назвав тему
й роздав учням
картки з теоретичними відомостями,
їм треба ознайомитися з ними. Згодом
група має ознайомити
з цією інформацією
інших однокласників. Вони мають
підготуватися до передання
цієї інформації іншим
у доступній формі.
Діалог
«Діалог»
- метод інтерактивного навчання
, під час якого
групи шукають погодження
рішення , а результат роботи
має бути відображений
у вигляді схеми,
перерахування ознак, кінцевому
тексті, що потім
записується в зошитах. Ця методика
включає протистояння й
критику позицій тієї
або іншої групи,
а вся увага зосереджена на сильних
моментах позицій інших.
Експерти дають узагальнену відповідь на завдання, що записується всіма.
Інтерактивна гра «Бумеранг»
«Бумеранг» - це
інтерактивна гра, для
проведення якої на
дошці записуються ключові
запитання. До кожного
з них учні
складають конкретизовані запитання
і направляють «бумеранг»
комусь з однокласників, слухають
відповідь. Якщо відповідь
неточна, «бумеранг» повертається
до того, хто
його «пускав», цей
учень дає відповідь . Учень , що «спіймав
бумеранг», посилає його
іншому. Кожне розумно складене запитання
- 2 бали, кожна правильна
відповідь на просте запитання
- 2 бали , об’ємне
- 3 бали.
Секретар фіксує відповіді
й кількість запитань.
Технологія «Коло
ідей»
«Коло
ідей» - технологія,
метою якої є залучення
всіх до обговорення
проблеми. Порядок
проведення: вчитель ставить
дискусійне питання та
пропонує обговорити його
малих групах; після
того як вичерпався
час на обговорення, кожна група представляє лише
один аспект проблеми,
яку обговорювали; групи висловлюються
по черзі, доки не
буде вичерпано всі
відповіді; під час обговорення теми
на дошці складається
список зазначених ідей,
коли всі ідеї
про вирішення проблеми
висловлені, можна звернутися
до розгляду проблеми
в цілому . Потім
підбиваються підсумки.
Лекція
Шкільна
лекція
- це та форма
навчання , за якою вчитель,
викладаючи навчальний матеріал,
допомагає учням:
-
сформулювати
проблеми;
-
опанувати
логіку пізнання;
-
зробити
власні відкриття.
Основні
вимоги до читання
лекції:
-
високий
науковий рівень інформації,
що викладається і ,
як правило, має
світоглядне значення;
-
великий обсяг
чітко і
компактно систематизованої та
методично переробленої сучасної
наукової інформації;
-
достатня кількість
наведених переконливих фактів,
прикладів тощо;
-
чіткість
викладення думок та
активізація мислення учнів, постановка питань
для самостійної роботи
за проблемами, що
обговорюються;
-
роз’яснення
термінів та назв , що вводяться;
-
надання учням можливості
слухати, усвідомлювати та
стисло записувати інформацію;
-
вміння
встановлювати педагогічний контакт
з аудиторією;
-
використання
дидактичних матеріалів та
технічних засобів навчання.
