Презентація " Використання ІКТ на уроках хімії"
Формування комунікативних навичок учнів через впровадження інтерактивних форм навчання
на уроках хімії
Натхнення до дії
Чого чекає дитина, яка перестає поріг школи? Лише успіху. Ситуація успіху — необхідна умова для становлення позитивного відношення школяра до навчання та переростання його в активний, творчий процес. Я переконалася, що успіх пов'язаний з відчуттям емоційного підйому, створює відчуття внутрішнього благополуччя. Один раз, переживши успіх, учень буде знов і знов прагнути до нього.
Не зупинятися доти, допоки не стане краще.
Школа — виноградник, де вчитель покликаний діяти виховавчо і плідно. Ці і подібні думки, які завжди близькі вчителеві і постійно витають перед його розумовим зором, підтримують у ньому веселість і бадьорість, зберігають йому мужність і спокій, якщо випали йому на долю невдячність і невизнання. Без таких думок, безсумнівно, не може бути постійно щасливого шкільного вчителя.
А. Дістєрвег
Дитяча природа потребує наочності.
К.Д. Ушинський
Повір у себе та зроби все, щоб у тебе повірили інші.
Учитель, будь сонцем, що випромінює людське тепло, і будь благодатним ґрунтом для розвитку людських почуттів; сій знання не лише в пам’яті й свідомості твоїх учнів, а передусім у їхніх душах і серцях.
Ш Амонашвілі.
Актуальність досвіду
Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти.
Компетентнісний підхід до вивчення хімії розглядається як такий засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання та досягнення мети навчання при розв’язанні певних проблемних завдань. Сучасна педагогіка визначає декілька груп компетентностей. Відповідно до рішень Європейської Ради основною компетентністю на уроках хімії є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у мовному середовищі.
Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлено реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. Найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу до вивчення хімії є застосування інтерактивних методів навчання. Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства.
Теоретична база
Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа)», Регіональну програму впровадження компетентісно-орієнтованого підходу в навчальний процес тощо.
Вивчення комунікативної компетентності особистості має як наукове, так і практичне значення, оскільки впливає на успішність порозуміння між людьми, уміння спілкуватися і налагоджувати стосунки. У результаті аналізу досліджень комунікативної компетентності було виявлено, що вона розглядається як: комунікативні знання (Л. Е. Орбан-Лембрик, Л. А. Петровська, А. П. Панфілова, О. Г. Коваленко), комунікативні здібності (Ю. М. Ємельянов, А. П. Панфілова, С. С. Макаренко, B. R. Nancy), комунікативні характеристики (комунікативні риси) (Н. М. Мельникова, В. П. Черевко, Т. Д. Щербан, О. І. Гринчук, А. М. Сухов, А. О. Деркач). Узагальнюючи проаналізовані дані визначимо, що комунікативна компетентність має динамічний характер, представляє собою сукупність знань, які дозволяють розвивати здібності, орієнтуватися в комунікативних ситуаціях і формувати сталі комунікативні характеристики.
Інтерес до технології інтерактивного навчання як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спираються на наукові дослідження та теоретичні розробки відомих педагогів О.Пометун, І.Родигіної, Л.Пироженко, Т.Ремех, О.Мокрогуза, І.Якиманської, М.Махмутова тощо.
Технологічне підґрунтя досвіду
Реалізувати стратегічну мету досвіду, створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості неможливо без урахування наступних умов: знання вікових особливостей та рівня комунікативної компетенції учнів; ознайомлення їх з особливостями інтерактивних методів; поступового введення інтерактивних прийомів у процес навчання; постійної роботи щодо розвитку навичок групової взаємодії.
Комунікативна компетентність учня характеризується цілою низкою здібностей, що виявляються у швидкості, глибині та міцності оволодіння засобами і прийомами діяльності, таким як:
Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлено реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. Найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу до вивчення хімії є застосування інтерактивних методів навчання. Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства.
Теоретична база
Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа)», Регіональну програму впровадження компетентісно-орієнтованого підходу в навчальний процес тощо.
Вивчення комунікативної компетентності особистості має як наукове, так і практичне значення, оскільки впливає на успішність порозуміння між людьми, уміння спілкуватися і налагоджувати стосунки. У результаті аналізу досліджень комунікативної компетентності було виявлено, що вона розглядається як: комунікативні знання (Л. Е. Орбан-Лембрик, Л. А. Петровська, А. П. Панфілова, О. Г. Коваленко), комунікативні здібності (Ю. М. Ємельянов, А. П. Панфілова, С. С. Макаренко, B. R. Nancy), комунікативні характеристики (комунікативні риси) (Н. М. Мельникова, В. П. Черевко, Т. Д. Щербан, О. І. Гринчук, А. М. Сухов, А. О. Деркач). Узагальнюючи проаналізовані дані визначимо, що комунікативна компетентність має динамічний характер, представляє собою сукупність знань, які дозволяють розвивати здібності, орієнтуватися в комунікативних ситуаціях і формувати сталі комунікативні характеристики.
Інтерес до технології інтерактивного навчання як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спираються на наукові дослідження та теоретичні розробки відомих педагогів О.Пометун, І.Родигіної, Л.Пироженко, Т.Ремех, О.Мокрогуза, І.Якиманської, М.Махмутова тощо.
Технологічне підґрунтя досвіду
Реалізувати стратегічну мету досвіду, створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості неможливо без урахування наступних умов: знання вікових особливостей та рівня комунікативної компетенції учнів; ознайомлення їх з особливостями інтерактивних методів; поступового введення інтерактивних прийомів у процес навчання; постійної роботи щодо розвитку навичок групової взаємодії.
Комунікативна компетентність учня характеризується цілою низкою здібностей, що виявляються у швидкості, глибині та міцності оволодіння засобами і прийомами діяльності, таким як:
- умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;
- вести діалог;- брати участь у дискусіях;
- вести переговори;
- уміння переконувати і відстоювати свою точку зору, тобто спілкуватися.
Моделювання проблемних ситуації, постійна організація пізнавальної діяльності учнів забезпечує на уроці інтерактивне спілкування, що передбачає обмін думками, ідеями, почуттями між співрозмовниками, умінням критично і творчо мислити.
Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США) показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень відображені в схемі, що отримала назву „Піраміда навчання”. З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5%, читання –10%), а найбільших – інтерактивного.
Треба звернути увагу на ще один аспект освітньої діяльності - процес впровадження інтерактивних прийомів відбувається в умовах модульно-розвиваючого навчання. Ця система на відміну від класно-урочної має своє програмно-засобове забезпечення навчально-виховного процесу. До незаперечних здобутків модульно-розвивальної системи слід віднести те, що вона теоретично й технологічно розв’язує проблему внутрішньої вмотивованості навчально-освітньої діяльності вчителя й учня, вимагає від них максимальної пізнавальної регуляційної пошукової активності й самостійності.
Спираючись на принципи модульно-розвиваючого навчання, запроваджуючи інтерактивні методи та прийоми вчитель організує процес навчання на основі проблемного підходу до засвоєння знань, виступає в ролі консультанта-координатора.
Сутність досвіду
Досвід роботи дозволяє оцінити потенціал інтерактивної технології навчання з позиції її адекватності завданню формування комунікативної компетентності школярів.
Об’єктом досвіду виступає процес формування компетентної особистості учня.
Предмет досвіду - інтерактивні методи навчання.
Методи дослідження проблеми:
- спостереження, аналіз;
- розробка науково-методичних матеріалів з проблеми;
- впровадження інтерактивних прийомів під час навчальних занять;
- запровадження елементів аналізу діяльності роботи під час уроку, самоаналізу, взаємоаналізу;
- розробка дидактичного матеріалу, тестових завдань;
- моніторинг якості навчальних досягнень учнів;
- узагальнення досвіду роботи з проблеми дослідження;
- презентація досвіду роботи на рівні міста.
Завдання досвіду:
1. Виявити можливості інтерактивних методів у формуванні комунікативної компетентності учнів під час викладання хімії.
2. Обґрунтувати та експериментально підтвердити ефективність використання інтерактивних методів як складову процесу формування компетентної особистості.
Гіпотеза досвіду
Якщо систематично використовувати на уроках інтерактивні методи навчання, то можна очікувати якісного формування комунікативної компетентності в учнів, що в свою чергу сприятиме:
1) продуктивному засвоєнню навчального матеріалу та розвитку навичок його практичного використання;
2) збагаченню соціального та комунікативного досвіду школярів;
3) підвищенню пізнавальної активності та мотивації навчання в учнів.
Для ефективного застосування методів та прийомів інтерактивного навчання необхідно детально планувати роботу на уроці. ……..
Треба створювати на уроках можливість не тільки розвивати уміння учнів, а й організовувати обговорення матеріалу, спільно формулювати висновки. Навчальний процес вимагає такої організації, за якої урок став би цікавим, учні працювали б самостійно, їхня діяльність була б продуктивною.
Велику роль в організації таких уроків відіграє впровадження інтерактивних навчальних технологій – педагогічних прийомів, коли навчальний процес відбувається за постійної активної участі всіх учнів. А педагог при цьому виступає організатором. Корисною у цьому плані може бути праця А. Хіна «Прийоми педагогічної техніки», що є настільною книгою творчого вчителя-практика. У ній розглядаються різні (далеко не нові) прийоми, що дають змогу перетворити учнів з пасивних слухачів на активних учасників навчального процесу, зробити урок пізнавальним і цікавим. Для хімії можна запропонувати різні форми пізнавальних завдань – хімічні тренажери, хімічні диктанти, дидактичні ігри і багато іншого.
В своїй практиці я використовую такі технології:
Наприклад, гра «Хімічне лото» яку можна використати з учнями під час вивчення теми «Основні класи неорганічних сполук».
Гра використовується для закріплення чи узагальнення знань з даної теми. Учитель об’єднує у групи по 3-4 чоловіки. Кожному гравцеві видається картка, на якій написані формули речовин різних класів. Наприклад:
HCl HNO3 SO3 NaOH
CaO MgO K2CO3 Zn(OH)2
CO2 Mg(OH)2 CaCO3 P2O5
BaCl2 H2O KOH H2SO4
Учитель або один із учнів видає для групи конверти з картками, на яких записані формули речовин. Суть гри полягає у тому, що на кожну клітинку з формулою речовини учні мають накласти картку з формулою іншої речовини, яка реагує з нею. Наприклад, на формулу кислотного оксиду накладають формулу основи (лугу). Вправа виконується 5 хв. Якщо учні швидко впораються із завданням, можна додатково запропонувати скласти рівняння відповідних реакцій.
Конкурс-змагання «Як ти знаєш термінологію?».
Учні діляться на групи. Кожна група має за одну хвилину написати якомога більше хімічних термінів.
Конкурс «Прочитай записи та поясни їх».
Робота проводиться в парах. Кожен учень записує 5 формул речовини, зачитує їх, називає, пояснює склад та відносить до відповідного класу речовин. Правильність виконання перевіряє вчитель.
Гра «Задачі без запитання».
Для активізації навчання використовують гру «Задачі без запитання». Учням, поділеним на малі групи, видаються картки зі скороченим записом умови задачі та пропонують самостійно поставити питання й розв’язати її.
Наприклад:
Відомо:
m(Na2CO3) = 15,6 г
H2 SO4 – розчин у надлишку
?
Відомo:
v(КOH) = 0,6 моль
HCI– розчин у надлишку
?
Як видно із завдання, учні мають можливість поставити різноманітні запитання. Одні можуть знаходити масу чи кількість речовини одного продукту реакції, інші – двох, ще інші можуть обчислити і масу і кількість речовини. Таким чином, залежно від підготовки учнів, задачі будуть різної складності.
Такі завдання є цікавими для них, оскільки ставлячи запитання до задачі вони стають її співавторами.
Використовувати інтерактивні методи можна також в домашніх завданнях.
Методи:
«Асоціативний кущ»
Хімія дуже тісно пов’язана з побутом, промисловістю та сільським господарством, тому дуже вдалим є метод „асоціативний кущ”. Він дозволяє сприймати науку та життя як одне ціле, що є дуже важливим для підвищення зацікавленості учнів у предметі. Наприклад при повторенні на І курсі теми: „Атоми, молекули, йони”, учні вже знають про атом. Я пропоную з’ясувати це за допомогою асоціацій зі словом атом, і виходить невеличка схема – „асоціативний кущ”.
«Навчаючи-вчуся»
Для невеликої кількості інформації я використовую метод „навчаючи-вчуся”. Цей метод дозволяє придати свої знання однокласникам. Учні можуть працювати в групі або в парі. Таким методом можна зробити біль ефективним формування навичок визначити валентність за формулами сполук, складати формули за валентністю, розставляти коефіцієнти в рівняннях реакцій. Доцільно застосовувати відповідні алгоритми діяльності, які отримує кожна мікрогрупа. Після пояснення матеріалу вчителем, учням пропонується в мікрогрупах виконати вправи спочатку за алгоритмом, а потім – самостійно, із взаємоперевіркою один одного. Реалізації методу допомагають розв’язувати багато варіантні задачі, в результаті чого формується вміння застосовувати певні хімічні поняття.
Приклади завдань.
1. За періодичною системою знайдіть відносну атомну масу, число протонів та нейтронів для елементів і запишіть у формі таблиці.
Назва хімічного елемента Хімічний символ Порядковий номер Відносна атомна маса Заряд ядра атома np nē nn Mg Алюміній 10 39 20
2. Заповніть таблицю, складіть формули речовин за її валентностями.
Елементи O S(II) Cl(I) Br(I) Zi Ba Cu(II) Fe(III)
При закріплені матеріалу я застосовую цікаві дидактичні ігри типу: „хрестики-нулики”, „третій-зайвий”, які учні виконують як правило парами, іноді індивідуально, а потім перевіряють один одного.
„Хрестики – нулики” Наприклад. Закресліть прямою лінією одновалентні метали.
Мета наведеної дидактичної гри – оволодіння учнями вміння визначати валентність елементів.
„Третій-зайвий” Формули яких речовин – зайві? а) CaO; K2O; P2O5 б) NaOH; H3PO4; H2SO4. Участь у цій грі вимагає від учнів знань класифікації неорганічних сполук.
Для колективного обговорення використовую технологію «мозковий штурм». Кожному надається можливість висловитися, всі ідеї приймаються й не критикуються. Така технологія спонукає учнів до вияву творчості, дає їм можливість вільно висловлювати власні думки.
Інтерактивна технологія колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми.
Мета „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Учням подобається така технологія, як «один проти одного», коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку ж роботу можна проводити на І-ІІ курсах під час узагальнення знань про генетичний зв’язок між вуглеводнями і основні класи органічних речовин. Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах . Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:
• обговорити короткий текст, завдання;
• узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;
• сформулювати підсумок уроку;
• протестувати та оцінити один одного;
• дати відповіді на запитання вчителя;
• порівняти записи, зроблені в класі.
Різновидом інтерактивної технології кооперативного навчання може бути також груповий пошук інформації. Ця технологія дає можливість пожвавити вивчення іноді не дуже цікавого матеріалу, застосувати її на уроці або при виконанні домашнього завдання. Під час застосування такої технології учні об’єднуються у групи та в різних джерелах інформації за певний проміжок часу намагаються знайти відповіді. Такими джерелами можуть бути підручник, дидактичний матеріал, таблиці. Якщо є можливість – працюють в мережі Інтернет. Після закінчення роботи заслуховуються повідомлення кожної групи.
Для розв’язання проблемних питань можна використати «коло ідей» – метод, за якого всі групи одержують одне завдання, що містить у собі кілька питань. Після виконання завдання кожна група по черзі висвітлює лише один аспект проблеми. Це дає можливість кожній групі висловити свою думку, розповісти про результати своєї роботи, поділитися інформацією. Елементи такої технології використовую на І курсі « Колообіг Оксигену в природі. Використання кисню, його біологічна роль», «Поширення Феруму в природі. Застосування заліза» тощо.
Наступна технологія яку я використовую в своїй роботі і яка подобається учням –це «Ажурна пилка» Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.
Труднощі щодо впровадження досвіду
діагностика початкових знань та вмінь із предмету;
навчання навичкам самоконтролю та взаємоконтролю;
визначення рівня досвідченості школярів;
організація групової та парної роботи.
Висновки та результативність
Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.
У ході інтерактивного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей.
Інтерактивне навчання розвиває в учнів комутативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження.
Стійка динаміка якості знань учнів є підтвердженням ефективності впровадження досвіду та обґрунтовує доцільність використання інтерактивних методів для формування компетентної особистості.
Навчальні заняття для мене та моїх учнів — постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат.
CaO MgO K2CO3 Zn(OH)2
CO2 Mg(OH)2 CaCO3 P2O5
BaCl2 H2O KOH H2SO4
Учитель або один із учнів видає для групи конверти з картками, на яких записані формули речовин. Суть гри полягає у тому, що на кожну клітинку з формулою речовини учні мають накласти картку з формулою іншої речовини, яка реагує з нею. Наприклад, на формулу кислотного оксиду накладають формулу основи (лугу). Вправа виконується 5 хв. Якщо учні швидко впораються із завданням, можна додатково запропонувати скласти рівняння відповідних реакцій.
Конкурс-змагання «Як ти знаєш термінологію?».
Учні діляться на групи. Кожна група має за одну хвилину написати якомога більше хімічних термінів.
Конкурс «Прочитай записи та поясни їх».
Робота проводиться в парах. Кожен учень записує 5 формул речовини, зачитує їх, називає, пояснює склад та відносить до відповідного класу речовин. Правильність виконання перевіряє вчитель.
Гра «Задачі без запитання».
Для активізації навчання використовують гру «Задачі без запитання». Учням, поділеним на малі групи, видаються картки зі скороченим записом умови задачі та пропонують самостійно поставити питання й розв’язати її.
Наприклад:
Відомо:
m(Na2CO3) = 15,6 г
H2 SO4 – розчин у надлишку
?
Відомo:
v(КOH) = 0,6 моль
HCI– розчин у надлишку
?
Як видно із завдання, учні мають можливість поставити різноманітні запитання. Одні можуть знаходити масу чи кількість речовини одного продукту реакції, інші – двох, ще інші можуть обчислити і масу і кількість речовини. Таким чином, залежно від підготовки учнів, задачі будуть різної складності.
Такі завдання є цікавими для них, оскільки ставлячи запитання до задачі вони стають її співавторами.
Використовувати інтерактивні методи можна також в домашніх завданнях.
Методи:
«Асоціативний кущ»
Хімія дуже тісно пов’язана з побутом, промисловістю та сільським господарством, тому дуже вдалим є метод „асоціативний кущ”. Він дозволяє сприймати науку та життя як одне ціле, що є дуже важливим для підвищення зацікавленості учнів у предметі. Наприклад при повторенні на І курсі теми: „Атоми, молекули, йони”, учні вже знають про атом. Я пропоную з’ясувати це за допомогою асоціацій зі словом атом, і виходить невеличка схема – „асоціативний кущ”.
«Навчаючи-вчуся»
Для невеликої кількості інформації я використовую метод „навчаючи-вчуся”. Цей метод дозволяє придати свої знання однокласникам. Учні можуть працювати в групі або в парі. Таким методом можна зробити біль ефективним формування навичок визначити валентність за формулами сполук, складати формули за валентністю, розставляти коефіцієнти в рівняннях реакцій. Доцільно застосовувати відповідні алгоритми діяльності, які отримує кожна мікрогрупа. Після пояснення матеріалу вчителем, учням пропонується в мікрогрупах виконати вправи спочатку за алгоритмом, а потім – самостійно, із взаємоперевіркою один одного. Реалізації методу допомагають розв’язувати багато варіантні задачі, в результаті чого формується вміння застосовувати певні хімічні поняття.
Приклади завдань.
1. За періодичною системою знайдіть відносну атомну масу, число протонів та нейтронів для елементів і запишіть у формі таблиці.
Назва хімічного елемента Хімічний символ Порядковий номер Відносна атомна маса Заряд ядра атома np nē nn Mg Алюміній 10 39 20
2. Заповніть таблицю, складіть формули речовин за її валентностями.
Елементи O S(II) Cl(I) Br(I) Zi Ba Cu(II) Fe(III)
При закріплені матеріалу я застосовую цікаві дидактичні ігри типу: „хрестики-нулики”, „третій-зайвий”, які учні виконують як правило парами, іноді індивідуально, а потім перевіряють один одного.
„Хрестики – нулики” Наприклад. Закресліть прямою лінією одновалентні метали.
Мета наведеної дидактичної гри – оволодіння учнями вміння визначати валентність елементів.
„Третій-зайвий” Формули яких речовин – зайві? а) CaO; K2O; P2O5 б) NaOH; H3PO4; H2SO4. Участь у цій грі вимагає від учнів знань класифікації неорганічних сполук.
Для колективного обговорення використовую технологію «мозковий штурм». Кожному надається можливість висловитися, всі ідеї приймаються й не критикуються. Така технологія спонукає учнів до вияву творчості, дає їм можливість вільно висловлювати власні думки.
Інтерактивна технологія колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми.
Мета „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Учням подобається така технологія, як «один проти одного», коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку ж роботу можна проводити на І-ІІ курсах під час узагальнення знань про генетичний зв’язок між вуглеводнями і основні класи органічних речовин. Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах . Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:
• обговорити короткий текст, завдання;
• узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;
• сформулювати підсумок уроку;
• протестувати та оцінити один одного;
• дати відповіді на запитання вчителя;
• порівняти записи, зроблені в класі.
Різновидом інтерактивної технології кооперативного навчання може бути також груповий пошук інформації. Ця технологія дає можливість пожвавити вивчення іноді не дуже цікавого матеріалу, застосувати її на уроці або при виконанні домашнього завдання. Під час застосування такої технології учні об’єднуються у групи та в різних джерелах інформації за певний проміжок часу намагаються знайти відповіді. Такими джерелами можуть бути підручник, дидактичний матеріал, таблиці. Якщо є можливість – працюють в мережі Інтернет. Після закінчення роботи заслуховуються повідомлення кожної групи.
Для розв’язання проблемних питань можна використати «коло ідей» – метод, за якого всі групи одержують одне завдання, що містить у собі кілька питань. Після виконання завдання кожна група по черзі висвітлює лише один аспект проблеми. Це дає можливість кожній групі висловити свою думку, розповісти про результати своєї роботи, поділитися інформацією. Елементи такої технології використовую на І курсі « Колообіг Оксигену в природі. Використання кисню, його біологічна роль», «Поширення Феруму в природі. Застосування заліза» тощо.
Наступна технологія яку я використовую в своїй роботі і яка подобається учням –це «Ажурна пилка» Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.
Труднощі щодо впровадження досвіду
діагностика початкових знань та вмінь із предмету;
навчання навичкам самоконтролю та взаємоконтролю;
визначення рівня досвідченості школярів;
організація групової та парної роботи.
Висновки та результативність
Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.
У ході інтерактивного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей.
Інтерактивне навчання розвиває в учнів комутативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження.
Стійка динаміка якості знань учнів є підтвердженням ефективності впровадження досвіду та обґрунтовує доцільність використання інтерактивних методів для формування компетентної особистості.
Навчальні заняття для мене та моїх учнів — постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат.
